АКТУАЛЬНО

[5]

Два паспорти: чому б і ні?





В Україні ініціюють запровадження подвійного громадянства
Третина держав світу дозволяє подвійне і навіть множинне громадянство. А от громадянин України не може бути одночасно громадянином жодної іншої держави. Це закріплено в Конституції, розповідає газета Експрес.
Однак останнім часом гучно залунали голоси прихильників запровадження норми про подвійне громадянство. Днями з такою ініціативою публічно виступив Святослав Вакарчук. Зрештою, чому б і ні? Запровадження подвійного громадянства не означає, що українці масово кинуться виїджати. Адже люди, якщо захочуть, роблять це й без двох паспортів, використовуючи незаконні способи. Та й не так просто українцеві, який поїхав до іншої країни на роботу або навчання, здобути там громадянство.
До дискусії на цю тему ми запросили експерта з міжнародного права Дмитра Євдокимова та кандидата юридичних наук Анну Маляр.
— Подвійне громадянство в нас заборонено. Чому ж тоді ми знаємо чимало прикладів, коли наші бізнесмени чи політики хвалилися наявністю іноземних паспортів?
А. Маляр:
— Олігарх Ігор Коломойський півтора року тому навіть зізнався, що їх у нього аж три — український, ізраїльський і кіпрський…
В Україні встановлено принцип єдиного громадянства. Але прямої заборони подвійного громадянства в нашому законодавстві немає. Тож якщо особа має другий паспорт, вона мусить вибрати для себе якесь одне громадянство, ото й усе.
Д. Євдокимов:
— Стаття 4 Конституції України передбачає єдине громадянство. Підстави для його набуття і припинення визначені законом “Про громадянство України”. Цей документ чітко зобов’язує українців відмовитися від національного паспорта в разі отримання іноземного.
— Чи можна якось перевірити, скільки паспортів має насправді той чи той громадянин України?
А. Маляр:
— Ні, механізмів простежування цього немає. Держава може робити офіційний запит до іншої держави, але зазвичай країни такої інформації не надають, і мають на це право.
Ще один варіант — простежувати дані про громадянство особи за матеріалами митної та прикордонної служб. Щоправда, людина, котра має два чи три громадянства, як правило, перетинає кордон за українським паспортом, отож упіймати її на порушенні непросто. Тому встановити подвійне громадянство особи, якщо вона сама десь не “засвітилася” (приміром, створювала підприємство, була засновником і випадково подала документи свого іншого громадянства), насправді неможливо.
— Отже, якщо людина взяла собі друге громадянство, то в Україні їй це гарантовано минеться безкарно?
Д. Євдокимов:
— Саме так! Єдине покарання, що може бути застосоване до громадянина України, котрий має паспорт іншої держави, — це втрата громадянства України. Однак ця процедура надзвичайно складна, і на практиці її не застосовують. Тож заборона подвійного громадянства в нашій країні, можна сказати, має декларативний характер.
Власниками двох або й більше паспортів є не тільки грошовиті чиновники та підприємці. Це стосується багатьох жителів прикордонних областей. Свого часу закарпатцям масово роздавала паспорти Угорщина, жителям Чернівецької області — Румунія, а східним і південним регіонам — Росія. Тим часом, з погляду міжнародного права, подвійне громадянство — цілком нормальна світова практика. Воно дозволене у низці розвинених країн.
— У яких саме?
Д. Євдокимов:
— До таких країн належать США, Великобританія, Італія, Іспанія, Португалія, Канада, Австралія, Бразилія, Аргентина. Крім того, майже в усіх державах, що межують з Україною, є таке право — у Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Росії, Болгарії, Туреччині.
— Може, варто й Україні нарешті піти їхнім шляхом?
А. Маляр:
— Справді, значна частина країн дає право на подвійне громадянство. Але є й чимало таких, які це забороняють (для прикладу, Данія, Швеція, Єгипет, Індія, Китай, Монголія). І навіть мають кримінальну відповідальність за це порушення! Думаю, Україні варто наразі підтримувати політику єдиного громадянства. Зважаючи на перебування України у стані війни, на пряму російську агресію, на деструктивні акти, які проводить Росія протягом сотень років на нашій території, Україні не вигідно мати подвійне громадянство. Ми повинні виходити суто з нашого національного інтересу.
Д. Євдокимов:
— Так, приклад анексії Криму й окупації наших східних територій, а також російсько-грузинська війна 2008 року показують, що Москва має погану звичку роздавати громадянам сусідніх країн свої паспорти, а потім на цій підставі вводити війська на територію, де вони проживають. Нібито для законного захисту їхніх інтересів.
Але ж варто не забувати й про те, що подвійне громадянство має певні переваги. Якщо набути друге громадянство від шанованої у світі країни, це відкриє широкі можливості: можна подорожувати без віз цілим світом, можна жити, працювати, вести бізнес там, де кращі перспективи, але залишатися українцем.
Вважаю, що в нашому випадку можна говорити про взаємне набуття громадянства на підставі двосторонніх договорів із конкретними державами. Питання про подвійне громадянство варто ставити лише в тому разі, якщо з країною, про яку йдеться, або взагалі немає спільного кордону, або закінчено процедуру демаркації кордону (з Росією і Білоруссю ми того досі не маємо) і нема політичних ризиків, пов’язаних із таким рішенням.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
                                 http://varota.com.ua
Два паспорти: чому б і ні? Два паспорти: чому б і ні? Reviewed by Mapiя Іваночко on 01:39 Rating: 5