Коханка теж зажурилася, вона зовсім не очікувала такого повороту, няньчитися з чужими дітьми не входило в її плани.

Сім’я мала близнят яким по 3 роким

Після 5-річного спільного проживання чоловік оголосив дружині, що покохав іншу. Серцю ж не накажеш. 

Постало питання про розлучення. Віра, так звали дружину, на диво спокійно відреагувала на це. Віра була з села, до слова сказати.


Вона сама завела розмову про аліменти, і що так буде краще для дітей. Коли чоловік зрозумів, про що мова, у нього очі полізли на лоб.

Віра просто і спокійно сказала, що з точки зору благополуччя дітей, краще їх залишити в чоловікової квартирі, де вони вже звикли, і в садку біля будинку.

Вона сама буде оплачувати аліменти, забирати їх до бабусі в село на літо, дзвонити щодня, приїжджати у вихідні. Що нічого дітям поневірятися по знімних квартирах, в кінці кінців це чоловік затіяв розлучення.

Віра зібрала валізу і поїхала, не дивлячись на вмовляння. А чоловік залишився в повній розгубленості і шоку, він не знав що з цим усім робити. 

Коханка теж зажурилася, вона зовсім не очікувала такого повороту, і чужі діти нікому не потрібні. І няньчитися з чужими дітьми не входило в її плани.

А він мав шукати няню, вчитися заплітати косички, варити кашку …

А як ви ставитеся до ситуації, коли діти залишаються з батьком, а не з матір’ю?