ШОК!!! У ДНІПРІ БАГАТОДІТНУ ВДОВУ КІБОРГА ПОБИЛИ В МАГАЗИНІ ЗА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

Жінка намагалась придбати червоні та чорні стрічки.

Багатодітну вдову кіборга побили в магазині у Дніпрі за українську мову та вирвали з вуха сережку з тризубом, йдеться у сюжеті ТСН

Овдовіла мати п’ятьох дітей Ганна Счасна прийшла в магазин по червоні та чорні стрічки — з них родина робить обереги солдатам. Проте придбати їх не вдалося. Продавчині не сподобалася мова, якою Ганна до неї звернулася.

«Вона бере ці стрічечки, згрібає з прилавка і ховає їх на стелажі. І каже: йдіть звідси! Я дістаю телефон, кажу: ви хочете сказати, що ви не будете мені продавати товар, тому що я розмовляю українською? Так! Пішла геть звідси», — розповідає Счасна.

Магазин відразу зачинили, не зважаючи на робочий час. Власниця сусіднього ательє розповідає, що Ганну за косу витягли з магазину, розбили телефон.

«Люди не розуміють української мови, не хочуть спілкуватись українською мовою, тому жінка відстоювала, і сталась на цьому фоні бійка», — каже власниця сусіднього ательє Олена Шульга.

Ганна викликала правоохоронців, розбиратися на місце приїхав російськомовний наряд поліції.

«Вони зауважили, що за законом мають право говорити «тією мовою, якою зручно». А далі пішла процедура складання протоколів. Вони зі мною спілкувались, а ця жінка тим часом пішла, вони навіть не знали ані ім’я, ані прізвища її», — пригадує вдова.

Червоно-чорні стрічки для їхньої родини мають особливе значення — це колір прапорів, під якими воював їхній «Сім’янин». Вдома вони всюди. Як реліквію тут зберігають кожну річ Андрія Широкова, який загинув три місяці тому в боях на Світлодарській дузі.

Його заплічник Ганна береже як найдорожче і спеціально не розбирає, аби «залишився запах».

Три роки тому батько трьох рідних та двох усиновлених дітей пішов воювати не за нагороди. У коробочці поруч із шевроном лише одна, волонтерська — за оборону Донецького аеропорту.

7-річні Микола та Олексій знають, за що нагородили тата. Розповідають, що війна — це дуже страшно і дивуються, чому тати їхніх друзів не пішли.

Найменший, 4-річний Ілля, найбільше схожий на батька. Одразу після його загибелі у хлопчика почалися проблеми з мовою. Під час мовного конфлікту він був у крамниці разом із мамою — і знову сильно перенервував.

Ганна розповідає, що кілька разів різні люди пропонували їй зам’яти скандал. Але жінка переконана, що родина має продовжувати боротьбу свого загиблого солдата — за Україну в Україні.

«Мій чоловік загинув не за те, щоб мене і всіх українців принижували, казали «Пішла геть звідси, я як хочу, так і поводитимуся в Україні, і ніхто мені не указ», — каже Счасна.

Сподобалась новина? Розкажи про це друзям!

Джерело 

Загрузка...