Два роки тому Тетяна Чорновол вважала, що «купувати вугілля у сепаратистів - це державна зрада»

«Купувати вугілля у сепаратистів чи Росії, це оплачувати патрони, якими нас вбивають». Під таким заголовком народний депутат від Народного Фронту Тетяна Чорновол опублікуала свій блог на «Українській правді» 8 грудня 2014 року.

«В цьому нашому вияві свинства, жадібності і дурості зацікавлена Росія. Там не горять бажанням пускати вугілля з окупованого Донбасу на свій ринок, бо тоді власне треба потіснитися. А ось примусити Україну фінансувати сепаратистів – і доцільно і особливо приємно.

І чому тим українцям, які, виходить, вислужуються перед Кремлем, не соромно перед тими, хто сидить в окопах? Адже купувати вугілля у сепаратистів, - це оплачувати патрони, якими вбивають захисників України. Як взагалі не соромно заробляти на такому... Це навіть не корупція, це державна зрада.

За будь-яких умов держава Україна не повинна брати вугілля у сепаратистів. Навіть в якості плати за газ. На війні вже загинули тисячі наших захисників. Це криваве вугілля».

Сьогодні Чорновол змінила свою позицію стосовно торгівлі з сепаратистами на абсолютно протилежну.

«Блокада вигідна для реваншу проросійських сил, які розкачують ситуацію в Україні!», - пише Чорновол сьогодні у себе на сторінці в Facebook.

В депутата Верховної Ради Тетяну Чорновол поцілили яйцями учасники блокади. Це сталось під час її візиту до них. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила журналістка Вікторія Мамотюк, опублікувавши відео інциденту. Як відомо, Чорновол, приїхавши на редут у Кривий Торець, отримала ляпас від дружини АТОшника після того, як звинуватила блокувальників у діях на користь Росії.

«Всі вони були проти торгівлі з терористами і окупантами поки самі не осідлали потоки», - так охарактеризуали кардинальну зміну поглядів у Чорновол та інших пропрезидентских політиків користувачі соцмереж.

А волонтерка Любава Леонова так відповіла усіх захисникам блокади: «Я - ніколи не забуду, як "мєсниє житєлі" смажили шашлики на Саур могилі, на кістках і крові наших хлопців...

А ще, того пілота, якого "мамочки апалценцев" забили на смерть, лопатами. На землі. Він катапультувався на їх території, коли їхні "защітнікі нєдоросії" збили літак. Я не забуду те каміння, яке летіло від жителів Донецька на "парадє плєнних", як і сам парад. А ці виродки товпами йшли дивитися і знущатися. І "столб пазора" з жителькою, Іриною Довгань, яку прив'язали до стовпа, обгорнули прапором і всі бажаючі плювали, кидали непотрібом, били.

Я не забуду ті понівечені обличча, які ці виродки, апалчєнци, назвали "фантомасами Дєбальцево", позрізавши шкіру з м'язами. Я не прощу за обстріляний Восточний район Маріуполя. І ще, я не пробачу ту мамашку, яка в дитячий поліклініці лізла без черги до лікаря, "патамушта ана бєжєнка", а на питання лікаря, де тато дитини, відповіла: "астался дома мачіть укропав". Я не пробачу і не забуду полонених, яких катували, а не рятували від "голодування", крапельницями...

Не пробачу відірвані ноги і руки наших бійців, могили наших хлопців. І за те, що багатьох збирали по шматках, а ідинтифікували по ДНК. Я багато бачила, за майже два роки волонтерства в зону АТО. Спалені і потоптані прапори України, тими ж жителями, і за вирізані портрети Тараса Шевченка, з підручників, погрози і образи волонтерів. Це не ненависть, не негатив. Так виглядає непрощення. Моє непрощення. Наше! Всієї України!»

ДЖЕРЕЛО

Загрузка...