АКТУАЛЬНО

[5]

Цю війну ми рахуємо веснами


«Давай, братику, рятуй свою країну, захисти нашу гідність, бо хто, як не ти? Хто, як не ми?» – казали вони йому. А що він? Він не міг їм відмовити. Хіба можна відмовити тим, з ким щодня змітаєш зі столу крихти надії, віри й любові, щовечора зализуєш рани в тісних стінах, слухаючи, як цокає годинник і падають із крана краплини води?передає http://nday.te.ua/
«Хто, як не я?» – повторював він і палив мости, щоб можна було збудувати нові, робив помилки, безліч помилок, щоб нащадки мали на чому вчитися. Обличчя його запеклося вогнем барикад, руки посікло каміння. Всі боронили себе й своїх рідних, відстоювали право бути собою на своїй території. Найвідважніші загинули. З тих, які залишилися живими, одні повернулися додому або продовжують боротися на фронті, інші… Про інших краще не згадувати. Вони все забули і стали Правителями.

«Не здавайтесь! Терпіть, терпець нас шліфує! Скоро, зовсім скоро», – закликають Правителі, сидячи на горі загиблих. Їм треба більше загиблих. Бо чим більше загиблих, тим видніше їм Світле Майбутнє. «Та хто вони такі? Чхав я на них. Аби лиш сонце не заступали», – кричить на вулиці бездомний поет, спритно маскуючи діри у власних кишенях. Раніше були бандуристи, сизі орли, тепер – новітні діогени, вуличні поети без імен і адрес.

Це там, а тут мовчазні степи й терикони. Тут небо пахне горизонтом. Домашні тварини, залишені людьми, просять їсти. Ти ділишся з ними останнім шматком їжі, а вони з тобою – своїм теплом. В окопах серця побратимів б’ються голосніше, ніж лунають обстріли з ворожих позицій.

«Як ти тут опинився?» – питає він Аліма, який досі здригається уві сні, коли йому сниться рідна Феодосія.

«Вкрали. В мене батьківщину вкрали. А ти?» – відповідаючи, запитує Алім.

«Та сама біда…».

Знову весна. Четверта. Цю війну ми рахуємо веснами. Скоро з’являться бруньки і зацвітуть дерева. Вкотре без змін на фронті. Нестерпна вічність… Біг навипередки зі смертю триває.
Андрій ОМЕЛЬНИЦЬКИЙ.


Цю війну ми рахуємо веснами Цю війну ми рахуємо веснами Reviewed by Mapiя Іваночко on 10:59 Rating: 5