Дземброня, Карпати, глухе село. Син до тата:

Дземброня, Карпати, глухе село.

Син до тата:

 -Тату, а як то сі стало, шо ні ви не працюєте, ні мама, а в нас є штири корови, дві хати, отара овець?.. 

-Сину, ти вже великий, до одинадцятої кляси ходиш, то можу сказати.

 -Кажіт, тату!...

 -Ну та во видиш тому дорогу на гору? Та то я там виходив, пинєв москалів, два топірці мені в поміч, та шо в москаля було, то стало моє

 - бо шо вони нашими горами ходят, гриби наші збирают, як вони їх курча не садили?.. 

-Та так, тату...

 Ну. То, може, і я собі спробую? 

-Та Боже помагай, сину, ти вже великий, вже всьо розумієш 

- ади бери топірці та й іди.

 Син повертається змучений ввечері: 

-Тату! Та дивітьси - нині стоєв на дорозі, зарубав двадцять сім москалів, а грошей лиш тридцять п'ять гривень сорок копійок!

 Тато, підкоривши люльку, задумливо:

 -Отак от, синку, копієчка до копієчки.... 

Джерело

______

Загрузка...

_______

Загрузка...