Субсидії для олігархів: Уряд визнає, що третина населення доведено до крайньої межі зубожіння

Кожен третій українець виявляється отримує субсидії. Таким досягненням уряду “камікадзе-реформаторів” на початку 2016 року похизувався прем’єр. Фактично уряд визнає, що третину дорослого населення України доведено до крайньої межі зубожіння. І це тепер у нас називають досягненням? Хіба не завдання уряду впроваджувати реформи, які б стимулювали зростання добробуту громадян? Цинічна тактика: красти мільярди, кинути примарні подачки на сотні, ще й мати совість розповідати про “досягнення”.
Реалії ж бо інші. Українська економіка невпинно занепадає, будь-які позитивні зміни – відсутні. Натомість бачимо постійне висмоктування грошей із людських гаманців – це і кабальні податки, і економічно необґрунтовані надвисокі комунальні тарифи, незрозумілі штрафи, акцизи тощо. Тобто спочатку уряд оббирає народ до нитки, а потім кидає дещицю грошенят у вигляді субсидій.
Але й ці гроші підуть не людям. Адже мільярди, які буцімто компенсують споживачам комунальних послуг, насправді одразу потрапляють на рахунки газо-, тепло- чи водопостачальних монополій. А належать ці підприємства олігархам, які колись за безцінь скупили їх як “збиткові” у держави.
Тобто завдяки субсидіям Кабмін дає добряче нажитися олігархам. Так 2016 року в їхніх кишенях із бюджету осяде додаткових 35 мільярдів (!) гривень. Ще майже 25 мільярдів вони вже отримали торік… Найбезсовісніше те, що влада й жменька олігархів знову збагачуються коштом цілого народу. Бо що таке субсидія? Це допомога, надана за рахунок держбюджету, що наповнюється передусім коштом податків, які сплачують мільйони українців.
Тож кому вигідні ці принизливі субсидії? Українцям чи олігархам і їхнім ставленикам у владі, які спільно створили чергову схему обдирання людей? Тепер, сподіваюся, для всіх зрозуміло, чому урядовці постійно верещать про необхідність негайної приватизації решти стратегічних підприємств. Мовляв, їх врятує лише передача в приватні руки. Ну, звісно ж, схема працює: прибуткове, стратегічне, державне – продати олігарху, аби потім разом лопатою гребти бюджетні кошти.
Я не перебільшую, бо, повертаючи витрачені кошти постачальникам комунальних послуг, уряд чомусь не надає такої ж прямої фінансової підтримки бюджетним чи комунальним установам. Де державні субсидії для шкіл, лікарень, бібліотек, театрів, закладів мистецтва та культури? Відповідь надзвичайно проста – вони не є у власності олігархів, а отже й “відкату” не буде.
Саме тому освітню субвенцію збільшили лише на 3,1%, передавши на утримання місцевим бюджетам профтехучилища. Медичну субвенцію взагалі зменшили на 4%. Натомість субсидії для подальшої виплати приватним монополіям зросли на… 43,4%! Культура, фізичне виховання та спорт не отримають жодної допомоги від держави. Уряду зовсім не вигідно розвивати освіту, медицину чи культуру. Він не хоче, аби народ був самодостатній, забезпечений та задоволений життям, бо тоді перед виборами його не купиш подачками у вигляді субсидій.
Джерело