АКТУАЛЬНО

[5]

"Я знаю кожного свого підлеглого. Наша рота - як родина": Героїчна історія українського командира

Володимир особисто знищив кілька ворожих ДРГ, корегуючи вогонь міномету ліквідував ЗУ-23-2 разом з її розрахунком, під його керівництвом було відбито десятки спроб прориву бойовиків
Командир-герой. Позивний "Стрілок". Слава нашій Армії! Фото: "Фейсбук"
На сторінці прес-служби Штабу АТО розповідається історія одного з українських бійців. "Стрілок" - командир роти, знаходиться у центрі бойових дій вже два роки. Це дійсно героїчна людина. Історію воїна передають Патріоти України з посиланням на "Фейсбук".
"Наша рота, як одна ціла родина.
Командир роти капітан Володимир Т. на позивний «Стрілок» з перших днів проведення антитерористичної операції знаходиться у гущі бойових дій. Про таких командирів підлеглі кажуть: «З таким хоч у розвідку».
Народився та виріс Володимир на Одещині. Вже зі шкільних років мріяв про військовий однострій та службу у Збройних Силах. Довго не роздумуючи, після здобуття середньої освіти, поступив до Одеського інституту Сухопутних військ.
Вже з перших днів командири помітили у юнака лідерські якості та призначили його на посаду командира відділення. За чотири роки навчання у виші, Володимир активно та наполегливо вивчав військову справу. Щоденно займався спортом та загартовував себе.
У 2003 році успішно закінчив навчальний заклад та у званні лейтенанта був направлений до однієї з військових частин, де здобув перші свої офіцерські знання та навички. Через кілька років перевівся на Одещину в окрему гвардійську механізовану бригаду на посаду командира взводу. У 2011 році Володимир прийняв посаду командира роти.
З початком бойових дій на сході країни, Володимир, разом зі своїм підрозділом, отримав наказ закріпитися поблизу Курахово та стримувати натиск противника.
- Це був найтяжчий період, - зазначає офіцер. - Наша рота постійно перебувала під шквальним вогнем бойовиків. Щогодини нас «поливали» з мінометів, САУ, «Градів» та іншого важкого озброєння. Противник намагався виснажити нас обстрілами та атакувати великими силами. Та ми тримали оборону, не даючи ворогу можливості просунутись вперед.
Підрозділ «Стрілка» протягом півроку успішно утримував зайняту позицію на Донеччині. Кожен боєць був добре підготовлений та професійно підкований. Окрім цього давався в знаки й авторитет ротного, який своїм прикладом підбадьорював бійців, зміцнював бойовий дух.
А прикладів для унаслідування у Володимира вдосталь. Лише особисто він знищив кілька ворожих диверсійно-розвідувальних груп, корегуючи вогонь міномету ліквідував ЗУ-23-2 разом з її розрахунком, під його керівництвом було відбито десятки спроб прориву бойовиків тощо.
Окрім цього, «Стрілку» довелося понад півроку обороняти передові рубежі неподалік Мар’їнки. З перших днів, під вогнем противника, він змушений був ремонтувати пошкоджену техніку, укріплювати бліндажі, фортифікаційні споруди та одночасно стримувати ворога. Та найбільше він прагнув вберегти підпорядкований особовий склад. Проте одного разу ледь й сам не загинув…
- Під час тимчасового затишшя, разом зі старшиною повертався до свого опорного пункту. На той час бойовики вже вели на мене полювання, - пригадує Володимир. - Аби знав, що в цей час ворог нас відслідковує. Добре, що ми побачили вихід гранати з РПГ-7 та вчасно вистрибнули з кабіни вантажівки. Машину сильно пошкодило та ми вціліли.
Після тритижневого відновлення підрозділу поблизу Одеси, «Стрілок» вкотре був відряджений до зони проведення антитерористичної операції. Отримавши нове бойове завдання, рота Володимира зайняла крайню лінію оборони поблизу Станиці Луганської.
Наразі командир роти утримує ділянку місцевості у безпосередній близькості до противника. Звідси не озброєним оком можна розгледіти позиції ворога, його техніку та озброєння. Однак офіцера, який пройшов бойові дії на Донецькому напрямку у 2014-15 роках цим не залякаєш. За його словами, його рота укомплектована усією необхідною технікою та озброєнням, а найголовніше, що увесь особовий склад роти – це професіонали!
- Я знаю кожного свого підлеглого, постійно з ними спілкуюся, допомагаю вирішувати й особисті проблемні питання. Наша рота, як одна ціла родини. Адже кожен з нас розуміє, що ми повинні бути однією неподільною командою аби здолати ворога, - розповідає Володимир. – Я пишаюся тим, що у нас злагоджений колектив, кожен боєць має певний бойовий досвід, дехто отримував контузію чи порання, однак після лікування повертався і продовжував виконувати свої завдання.
Напередодні 25-ї річниці Незалежності України, Володимиру, як одному з кращих офіцерів бригади, було вручено відзнаку Міністерства оборони – «За зразкову службу». Також у його здобутках є заохочувальна відзнака «Знак пошани» та не один десяток грамот та подяк.
Підготував Дмитро ЧАЛИЙ".
Слава Україні! Слава героям! Смерть ворогам!
 http://patrioty.org.ua
"Я знаю кожного свого підлеглого. Наша рота - як родина": Героїчна історія українського командира "Я знаю кожного свого підлеглого. Наша рота - як родина": Героїчна історія українського командира Reviewed by Mapiя Іваночко on 18:53 Rating: 5