АКТУАЛЬНО

[5]

Старенька цілителька з Закарпаття щодня збирає черги біля своєї хати: приїжджають з усієї України



Про Марію Іванівну Штулер з села Роднікова Гута, Свалявського району, Закарпатської області, якій 2 серпня виповниться 89 років, у селі кажуть, що вона незвична людина- всі хвороби бачить наскрізь, а діагностує їх пальцями. І так, не маючи медичної освіти. 60 років лікує хворих, виправляє вивихи та хребці. От і я вирішив пересвідчитися в здібностях цілительки.
…У дворі- невеличка хата, де приймає старенька. На ганку- черга. Люди стиха перемовляються, скаржаться на болячки. На джипі приїхав з Ужгорода Іван і розповідає, що звертався до різних лікарів, неодноразово побував у санаторію «Хмельник», а вилікуватись так і не зміг. Лиш баба Марія поставила його на ноги за 10 сеансів. Молода жінка прийшла з своєю старенькою мамою з с. Плоского, що на Свалявщині і просила Бога, щоб бабка прожила ще багато років, аби могла лікувати хворих.
До речі, до Марії Іванівни приїжджають не тільки з нашого краю, а й інших областей України. Ось двері відчинила жвава худорлява жіночка. Запросила до невеличкої кімнати. Підклала дров у піч, аби було тепло. Попросила роздягнутися й лягти на ліжко. Застелила чистого рушника. А відтак, присівши біля пацієнта, почала проводити теплою долонею по спині й масажувати її- від шиї до попереку і назад.
–Пацієнта кортить дізнатися про свої болячки?- запитала.—Всі проблеми—у вашому хребті. У шиї між 3-4 хребцями затиснено нерв. Звідти й головний біль та проблеми з очима.—Опускає руки нижче.—Маєте солі між 5-6 хребцями. Мабуть, турбує й сердечко? Зміни в грудному відділі дають відголоски й на легені, й на цілком здорові нирки та печінку.
Обмацавши хребет зверху донизу, встановлює діагноз. За 10 хвилин хворий уже знав про своє здоров’я більше ніж протягом усіх візитів до лікарів. При цьому дивувався, як вдається сільській жінці, яка не має на підмозі жодного медичного приладу та навіть фахової освіти, правильно визначити діагноз і лікувати недуги.
–Навіщо мені якісь прилади, якщо є пальці? – посміхається старенька, помітивши мій подив, і додає.-Можу обмацати кожну кісточку й відчуваю, якщо є в ній якісь зміни.
Далі розповіла про таке: приміром, якщо під рукою відчуває солі, її аж пече в пальцях, а як натисне на ці ділянки, вони потріскують. Спочатку виявляє відхилення. Якщо є зрушення- кісточки ставить на місце, а солі- розробляє. Менше проблем, коли людина не зволікає, а звертається одразу, як вперше відчує біль. Тоді для лікування вистачить одного-двох сеансів. А як застарілі солі, то не менше десяти. Дар лікувати перейняла від своєї бабусі. Як була малою, постійно крутилася біля неї, а особливо, коли приходили хворі і вона їх лікувала. Тоді дівчинка сідала в куточку і спостерігала за рухами бабусиних рук. А тепер ось такою стала.
Змалку М.І. Штулер запам’ятала, що невиліковних хвороб практично немає, -багато які піддаються лікуванню мануальною терапією чи масажем. Справа лише в часі, точніше, в задавненості недуги. Основа ж всього організму- хребет. Якщо бодай один хребець зрушиться,- звідси й біль. Ураження ж передається на тканини. Якщо ж його вправити, одразу поновлюється нормальний кровообмін, звільняються защемлені тканини. Біль зникає, вирівнюється й сам хребет. Хворі органи приходять у норму й більше перешкод для діяльності центральної нервової системи немає.
Ці знання жінка набула з практики, якою почала займатися давно і паралельно з основним заняттям. Бо до виходу на пенсію працювала дояркою в колгоспі.
Першого свого пацієнта вилікувала у тринадцять років . Сусідська дівчинка бавилася разом із сільськими дітлахами та ненароком підвернула ногу. Кульгаючи, ледве дісталася додому. Батько й мати не знали, як зарадити бо в селі не було ані лікаря, ані навіть ветеринара. Дитина ридала від болю, а дорослі бігали навколо й бідкалися. В Марійки ж серце стискалося , бо вона інтуїтивно знала, що і як потрібно зробити, аби допомогти дитині. Проте її не підпускали до хворої (дівчинці ж було тоді всього тринадцять років), але вона стверджувала, що вміє вправити кістку. Однак ніхто цього слухати й нехотів. Батько заходився запрягати коней, щоб поїхати за лікарем, а мати вибігла на подвір’я. Ось влучивши в момент, Марійка підбігла до дівчинки. Один рух – і дитя перестало плакати. Дорослі ж до рятівниці кинулися з докорами, а їхня донечка вже й усміхається. Така щаслива, що біль вщух. Каже: «Мамо, я вже ходжу й ніжка неболить».
Відтоді селяни й повірили в те, що 13-літня Марія має дар від Бога зцілювати людей. До неї потягнулися хворі з навколишніх сіл. Нині про закарпатську цілительку знають повсюди- вТернопільській, Івано-Франківській, Рівненській, Волинській та Львівській областях. Щодня вона приймає з десяток хворих. Буває, доводиться вправляти хребти та вивихи зранку й до пізнього вечора. Своїх пацієнтів не рахує, а запам’ятовує здебільшого тих, що мали найскладніші проблеми. Розповідає, що наймолодшому її пацієнтові, якому було кілька тижнів від народження, довелось вправляти післяродовий вивих плеча. А у найстаршого, 90-річного, якого принесли на ношах, був найскладніший діагноз, не міг стояти. Навіть тоді, коли його поклали на ліжко, чи до нього торкалася, відчував різкий біль. Щоб оглянути цього хворого, довелося його підтримувати з обох боків. Жінка одразу зрозуміла, що результат операції, після якої кісточки зрослися неправильно. Лікарям довелося знову все ламати. Але й наступна операція була невдалою. Отже, випадок складний. Та Марія не відмовила хворому. Працювала з цим чоловіком аж два тижні. Для нього винайняли в селі кімнату. Поруч постійно була його дружина, адже бідолашний самотужки навіть поворухнутися не міг. Тож цілителька тричі на день проводила лікування, доки кісточки не стали на місце. Вважає, що людині можна допомогти навіть тоді, коли застарілий випадок і кості хворого зрослися неправильно.
Але, боронь, Боже, їх ламати.
–Я взагалі не визнаю різких болісних рухів, коли проводжу масаж, – розповідає жінка. – Лише обережно розтираю так, щоб кісточка повільно стала на своє місце. Метод, відпрацьований роками, нераз випробовувала на собі: вправляла вивихи, а коли поламала ногу – відмовилася від гіпсу. До лікарні не поїхала. Сама склала кісточки й туго забинтувала. Згодом перелом загоївся. А коли зробили рентген, лікарі не повірили, що людина без медичної освіти змогла так майстерно вправити кістки, – й Марія Іванівна показує мені рентгенівські знімки.
Незважаючи на поважний вік, жінка порається по господарству та ще й встигає щодня лікувати хворих. А починає свій ранок з молитви. Квалиться до храму на службу Божу. Траплялось, що до церкви прибігали за нею, бо привезли хворого, якому була потрібна невідкладна допомога. (Попри те цілителька в неділю й релігійні свята не приймає).
–Щонайменше працюю по півгодини з кожною людиною. А як складний чи застарілий випадок, то й цілу годину, -мовить Марія Іванівна, потираючи вузлуваті пальці. –Інколи приймаю стільки хворих, що ввечері руки болять. Думаю про свого наступника. Маю сина, та його ця наука не дуже цікавить. А от з двох онучок менша 17-річна Наталка, вже береться за лікування.
Дійшла черга й до мене. Цілителька спитала, що мене турбує. Відповів, що при ходьбі відчуваю біль у правій нозі. Оглянувши її, запитала: «Вам оперували ліву ногу й праву руку? Так, відповів:- Ногу оперував мені академік, професо, Генеральний директор Курганського Науково-дослідницького інституту травматології і ортопедії Ілізаров Г.А. ( нині покійний ), який придумав апарат, названий в його честь- апарат Ілізарова, для лікування переломів кісток і ортопедичних захворювань, де я лікувався у 28-річному віці. Ще будучи малолітним хлопчиною, видерся на кладку з дровами – хотів допомогти батькові розпиляти масивний стовбур, але оступився. Ногу мені, наче в коліщатах, затисло між товтезними колодами. Аби врятувати кінцівку, переніс кілька складних операцій. На лікування до Ілізарова поступив в 1984 році. А руку оперував мені професор Гайович В.І. в Закарпатській обласній клінічній лікарні ім. А. Новака. Отримав травму внаслідок ДТП 23.12.2011 року.
Однак, найбільше турбує вас, сказала мені цілителька, попередній відділ. Це не радикуліт. Мабуть, ви різко поворушились, бо тут хребець зійшов з місця,-виносить вердикт й починає чимось мастити спину. На моє запитання, що це за олія,- відповідає, що мазь приготовлена з живокосту. Почала з шийного відділку. Обережно масажує пальцями ділянку хребта, не забуваючи пройти й лопатки. Переходить вниз до грудного відділу, а потім і до поперекового. За мить відчуваю тепло, яке йде від рук цілительки. Забувши про свої наміри, заплющую очі й ніби поринаю в небуття. А вона обережно розтирає пальцем ділянку попереку справа. Хребець уже на місці. Пішов нормальний кровообмін. Біль у нозі вшухає.
–Якщо людина впала чи підняла щось важке, – мовить Марія Іванівна, – то й хребець зрушується з місця і щоб його вправити, вистачає й одного сеансу. Та нині навіть у молодих хворий, точніше, занедбаний хребет. А про здоров’я слід дбати ще з дитинства. Ще в цьому віці дотримуватися елементарних правил сидіння за партою, у дорослому –не горбитися за столом. Під час роботи рівномірно розподіляти навантаження на обидві руки, щоб не перекошувався хребет. І не забувати про вправи: висіння та підтягування на перекладині вбереже хребці від раннього старіння. А якщо лінуєтеся, то треба хоча б щоранку протягуватися кілька разів, як це робить кицька. Не перевантажуйте шлунок жирною їжею. Вживайте молоко, сир, квасолю та перемолоту шкарлупу з яєць – кальцій зміцнить кістки. Дбайте про своє здоров’я та ніколи не хворійте.
ВАСИЛЬ ШЕТЕЛЯ
Старенька цілителька з Закарпаття щодня збирає черги біля своєї хати: приїжджають з усієї України Старенька цілителька з Закарпаття щодня збирає черги біля своєї хати: приїжджають з усієї України Reviewed by Mapiя Іваночко on 23:48 Rating: 5